1. Давить. Показання: венозне, капілярне, змішане, артеріальний кровотечі з дрібних судин. Техніка накладання: обробка шкіри навколо рани (шкірним антисептиком, 70 % спиртом); стерильна серветка; пілот (згорнута серветка); туге перебінтовивано.
2. Пальцеве притиснення судини здійснюється там, де артерія ближче всього до кістки: підключична, зовнішня щелепна, скронева, пахвова, плечова, стегнова та сонна артерії.
3. Максимальне згинання кінцівки (в ліктьовому, тазостегновому і колінному суглобах). Техніка накладання: в згин поміщається ватно-марлевий валик, після чого кінцівка фіксується в цьому положенні .
4. Піднесене положення кінцівки. Показання: кровотеча з дрібних артерій і вен. Краще використовувати даний спосіб в поєднанні з іншими.
5. Накладення артеріального джгута.
Джгут – засіб тимчасової зупинки кровотечі з великих судин. Він представляє собою міцну, відносно вузьку і довгу смужку якого-небудь матеріалу, накладається з метою притиснення судини до кісткових виступів, зменшення його просвіту, і, як наслідок, припинення або значного зменшення кровотечі.

Види джгутів:
а) імпровізований – може бути виготовлений з будь-яких підручних засобів: ременя, мотузки і т. п.;
б) спеціалізований – виготовляється з гуми (найпростіші являють собою смужку гуми з отворами для фіксатора: сучасні моделі можуть володіти здатністю до самозатягування).

Техніка накладання джгута: кінцівку оголити, підняти догори, накласти на неї пов'язку з бинта, або м'яку прокладку з чистої тканини (без грудок, горбів, нерівностей). Джгут підвести під кінцівку, помірно розтягнути і зафіксувати один хід на пов'язці. Початковий відрізок джгута залишається вільним. Зробити ще 2 – 3 ходу, причому кожен наступний накладати поруч з попереднім впритул, але не поверх нього. Джгут накладають до зупинки кровотечі, постійно контролюючи пульс. Останні 1 – 2 ходи роблять поверх попередніх. Кінець стрічкового джгута слід пов'язати з початковим відрізком.
Не закривати джгут ні серветкою, ні одягом, ні шиною! 
Транспортування пацієнтів зі джгутом – в першу чергу! 
На джгут накладається записка із зазначенням дати, часу накладення (години та хвилини) і Ф. В. О. надав допомогу. 
Влітку джгут накладають на 1 год, взимку – на 30 хв. Якщо хворий не госпіталізований, слід послабити джгут на 3 хв, кров зупинити тимчасовим пальцевим притисненням, знову накласти джгут, змістивши на 2 див. Експозиція – половина початкового часу. 
Заборонені зони для накладання джгута: середня третина плеча, верхня і нижня третина гомілки. 

При відсутності спеціального джгута і використанні підручних засобів можна скористатися методом джгута-закрутки.
Джгут-закрутка являє собою смужку тканини шириною 4 – 5 см з підручних матеріалів при відсутності гумового джгута-закрутки. Потрібно накласти тканинну смужку вище місця поранення, зав'яжіть її вузлом, щоб окружність тканинного сайту була більше, ніж окружність кінцівки. Після цього слід взяти паличку, помістити її під тканиною з того боку кінцівки, де в проекції немає судинно-нервового пучка, і обертальними рухами закручувати її до того моменту, поки тканинне кільце здавить кінцівку і кровотеча припиниться.

Поширені помилки: 
– джгут накладено на голу шкіру – не відбувається притискання судин, зберігається травмування шкіри під джгутом;
– недостатньо туго затягнутий джгут – накладення джгута призводить до ішемії тканин, але не припиняє крововтрату;
– невірно вибрано місце накладення джгута – магістральні судини не притиснуті до кісткових виступів, кровотеча продовжується;
– перевищення максимального часу накладення джгута – можливі некротичні зміни в тканинах з подальшою втратою кінцівки;
– защемлення нервових стовбурів накладеним джгутом, що в перспективі може призвести до паралічів і парезів кінцівок.
Спосіб накладання джгута на шию: 
– джгут накладається на валик з тканини (одягу або бинта), який притискається до рани; іншою стороною джгут обертається навколо руки, заведеної за голову. Таким чином, одна сторона шиї не притиснута джгутом, кров продовжує надходити до головного мозку;
– джгут накладається аналогічно, але другий кінець проводиться через пахвову западину потерпілого;
– на неушкоджену половину шиї накладається дротяна шина Крамера, а вже поверх неї накладається джгут.