Ушкодження серця можуть бути зумовлені закритою травмою або пораненням. Обширні поранення призводять до негайної смерті. При невеликих колотих або різаних ранах хворі можуть жити деякий час і тут вирішальним фактором є швидкість подання допомоги.

Поранення серця, яке супроводиться тампонадою. У разі, коли є рани грудної клітки в місці проекції серця, завжди треба запідозрити його ушкодження, що нерідко супроводиться розвитком тампонади серця.

Гампонада серця проявляється ціанозом шкіри обличчя, шиї, частим і слабким пульсом на периферичних артеріях, зниженням артеріального тиску. Іноді виражений застійний рисунок крупних вен шиї, розширення границь абсолютної тупості серця, глухість тонів.

Невідкладна допомога спрямована на зменшення тиску в перикардіальній порожнині. З цією метою роблять пункцію або дренування порожнини:

Техніка пункції: під місцевою анестезією (новокаїн, тримекаїн) роблять укол довгою голкою в кут, утворений медіальним відрізком лівої реберної дуги і мечовидним відростком грудини. Голку просувають угору під кутом 30° до відчуття провалу, після чого з перикардіальної порожнини видаляють кров. Якщо голка закупорюється, пункцію роблять троакаром. Голку або троакар залишають у порожнині перикарда на весь час транспортування до вступу потерпілого в операційну, де роблять торакотомію й остаточне спинення кровотечі. Паралельно здійснюють протишокові заходи.

Госпіталізація в хірургічне відділення. Потерпілого доставляють прямо в операційну, минаючи приймальне відділення. Транспортують на носилках у положенні лежачи. Під час транспортування здійснюють оксигенотерапію, за показаннями—штучну вентиляцію легень, інфузійну терапію та ін.

Ушкодження серця при закритій травмі. Розрив серця, як правило, веде до загибелі потерпілого на місці події.

Ушиб серця виникає найчастіше при закритій тупій травмі грудної клітки. У міокарді виникає осередок ушкодження з розміжченням м’язових волокон, крововиливом у серцевий м’яз, епікард, ендокард, перикард.

Розрізняють дві форми ушибу серця — інфарктоподібну і стенокардичну. При інфарктоподібній формі інфузійна терапія обмежена.

При обох формах ушибу серця на перший план виступає біль за грудиною і в лівій половині грудної клітки. Виникають тахікардія, задишка, ціаноз шкіри, знепритомнення. Часто спостерігається порушення ритму серця у вигляді екстрасистолії, шлуночкової тахікардії, тріпотіння передсердь та ін.

Ознакою ушибу серця є також наявність саден, гематом на передній поверхні грудної клітки.

Струс серця. Причини ті самі, що й при ушибі серця. Морфологічні зміни при цьому менш виражені, а видимих ознак немає.

Потерпілі скаржаться на біль у ділянці серця, який у ряді випадків купірується прийманням валідолу, нітрогліцерину, анальгіну. Іноді біль з’являється не відразу, а через деякий час після травми. При огляді відзначають блідість шкіри, іноді ціаноз. Об’єктивно виявляються зміни пульсу, зниження артеріального тиску, глухість тонів серця. Іноді є ознаки травматичного шоку. На ЕКГ — зниження амплітуди, двофазність або інверсія зубця Т, деформація комплексу QRS.

Невідкладна допомога. Лікувальні заходи передусім мають бути спрямовані на зняття больового синдрому, нормалізацію ритму серця і скорочувальної здатності міокарда, підтримання гемодинаміки.

Госпіталізація термінова у торакальне відділення чергового стаціонару. Транспортують на носилках у положенні лежачи.