Основне значення в порушенні мезентеріального кровообігу має атеросклероз. Найчастіше уражуються черевний стовбур, верхня брижова і селезінкова артерії. Нижня брижова артерія уражується значно рідше.
Виділяють чотири види ураження судин: емболію, тромбоз артерій, тромбоз вен, неоклюзійне ураження.
У клінічній картині розрізняють три стадії: перша стадія (ішемії) — скороминучі порушення без виражених анатомічних змін; друга і третя стадії характеризуються розвитком інфаркту стінки кишки і перитоніту.
У першій стадії захворювання проявляється у вигляді черевної жаби. Для неї характерні періодичні приступи пекучого або ріжучого болю в животі (більше в надчеревній ділянці). Він виникає через 15—30 хв після приймання їжі і триває від 1—2 хв до 1—3 год. Приступ болю супроводиться здуттям живота, відрижкою, запором. Надалі запор може змінюватись поносом з виділенням смердючого калу. Випорожнення 2—3 рази на добу, у калі містяться частинки неперетравленої їжі, а при тривалому й вираженому приступі можлива домішка крові. Іноді серцебиття, задишка, рефлекторний біль у ділянці серця, тахікардія, підвищення артеріального тиску. Метеоризм сприяє високому стоянню діафрагми; перистальтики немає. У надчеревній ділянці іноді вислухуються, судинні шуми.
У другій і третій стадіях симптоматика спочатку мало відрізняється від попередньої. Вона залежить від поширеності тромбозу й величини інфаркту кишок, якими супроводиться захворювання. Основними симптомами є біль у животі, нудота, блювання (іноді з домішкою крові), запор, що змінюється поносом з домішкою крові. Живіт спочатку м’який, трохи болючий, іноді буває місцеве здуття кишок.
При перкусії живота визначається чергування ділянок притуплення і тимпаніту (переповнення кишок рідиною і газом). При глибокій пальпації живота можна визначити болючість відповідно до локалізації зони інфаркту кишки і прощупати твердий, без чітких границь утвір.
Температура тіла нормальна, а при ознаках шоку навіть знижена. В міру розвитку захворювання, прогресуючої інтоксикації з’являється ейфорія, яка змінюється оглушенням, посилюються порушення гемодинамікй. Без подання медичної допомоги хворі помирають через 2—3 доби від початку захворювання внаслідок інтоксикації і перитоніту.
Невідкладна допомога. При розпізнаванні гострого порушення мезентеріального кровообігу або підозрі на нього показана екстрена госпіталізація в хірургічне відділення. Хворого переносять на носилках. При цьому ноги повинні бути трохи зігнутими в колінних і кульшових суглобах. У дорозі за показаннями застосовують симптоматичну терапію.