На відміну від ізольованих ушкоджень, множинні і поєднані травми — так звані політравми — явище порівняно нове. Найчастіше політравми трапляються при дорожньо-транспортних подіях, виконанні будівельних і сільськогосподарських робіт, на виробництві, значно рідше — під час занять спортом, у побуті й за інших обставин. У цілому серед причин політравм переважають дорожньо-транспортні події і падіння з висоти (кататравми).

Політравми характеризуються тяжким перебігом, високими показниками інвалідності і смертності. Ці ушкодження частіше, ніж ізольовані травми, ускладнюються травматичним шоком.

До недавніх пір множинні і поєднані травми розглядались як більш тяжкий різновид звичайних ізольованих ушкоджень. Проте останніми роками цей вид патології прийнято вважати якісно новим з властивими йому специфічними змінами в усіх системах організму і розвитком тривалої травматичної хвороби. Якщо при множинних і поєднаних травмах проаналізувати кожне ушкодження зокрема, то багато які з них можуть вважатися не небезпечними для життя, але в поєднанні вони нерідко призводять до різкого порушення функцій життєво важливих органів і систем організму та загибелі потерпілого. Отже, вважати множинну і поєднану травму сумою кількох простих травм є грубою помилкою.

Політравма — це складний патологічний процес, зумовлений ушкодженням кількох анатомічних ділянок з вираженим проявом синдрому взаємного обтяження, що характеризується глибоким порушенням усіх видів обміну речовин, змінами в центральній нервовій, серцево-судинній, дихальній та ендокринній системах.

Оскільки політравма характеризується особливою тяжкістю ушкоджень, першим прагненням тих, хто подає допомогу, нерідко є термінове транспортування потерпілого у найближчий лікувальний заклад. При цьому значна частина медичних працівників вважають, що для виграшу часу деякими прийомами подання невідкладної допомоги можна знехтувати.

Подання медичної допомоги на місці події не в повному обсязі, транспортування потерпілих на стандартних носилках без іммобілізації призводить до того, що понад 50 % потерпілих з множинними і поєднаними травмами доставляють у лікувальні заклади в тяжкому й критичному стані, а в 62,2 % із них реєструється травматичний шок різного ступеня тяжкості. Надалі стан таких пацієнтів довго залишається тяжким, нерідко виникає потреба проведення їм повторних коригуючих операцій, збільшується час перебування їх у стаціонарі, частіше настає інвалідність.

Усе це потребує від медичного персоналу неухильного додержання тактики діагностики, лікування та організації подання допомоги на місці події і при транспортуванні потерпілого в стаціонар.

Класифікація. У практиці швидкої медичної допомоги найзручніше користуватися такою класифікацією політравм.

I.       Множинні переломи кісток (відкриті і закриті) без порушення цілості порожнин тіла та органів, що містяться в них.

II.      Поєднані ушкодження:

1) закриті або відкриті ушкодження черепа і головного мозку в поєднанні з відкритими або закритими травмами інших ділянок (однієї або кількох) — грудей, живота, хребта, таза, кінцівок;

2) закриті або відкриті ушкодження грудей у поєднанні з відкритими або закритими травмами інших ділянок (однієї або кількох) — черепа і головного мозку, хребта, таза, кінцівок;

3) закриті або відкриті ушкодження живота в поєднанні з відкритими або закритими травмами інших ділянок (однієї або кількох) — черепа і головного мозку, грудей, хребта, таза, кінцівок;

4) закриті або відкриті ушкодження хребта в поєднанні з відкритими або закритими травмами інших ділянок (однієї або кількох) — черепа і головного мозку, грудей, живота, таза, кінцівок;

5) закриті або відкриті ушкодження таза в поєднанні з відкритими або закритими травмами інших ділянок (однієї або кількох) — черепа і головного мозку, грудей, живота, кінцівок.

Ушкодження, віднесені у цій класифікації до II групи, представлені так, що на першому місці зазначена найтяжча — домінуюча травма, яка значною мірою визначає загальний стан потерпілого, черговість і обсяг медичної допомоги, а також кінець.