У роботі лікаря швидкої допомоги питання деонтології набувають особливого значення. У своїй повсякденній практичній діяльності лікар і його бригада мають справу з людьми, яких спіткало нещастя. Складність полягає також у тому, що лікар бачить хворого нетривалий час і рідко частіше ніж один раз. За цей строк він повинен не тільки правильно оцінити його стан, подати допомогу, а й установити контакт з хворим та його родичами: Особливу проблему становлять взаємини медичного персоналу бригади і хворого при подаванні допомоги в квартирі, на вулиці, на робочому місці і т. д. Для правильного вирішення деяких питань деонтології лікар повинен мати певні знання з психології та психотерапії.   

Таким чином, крім високої, професійної підготовки лікар повинен мати здібності організатора, який уміє знаходити спільну мову з людьми. Працівником швидкої допомоги не можна бути, не маючи таких якостей, як доброта, чуйність, витримка, Висока культура і гуманізм. Високі людські почуття нё повинні притуплятися від постійних зустрічей з трагічними ситуаціями, смертю, горем. Байдужість і черствість  несумісні з роботою на щвидкій допомозі. Ласкаве, душевне ставлення, підбадьорливе слово вселяють надію хворому і його родичам на видужання і підвищують авторитет лікаря. Увагу до хворого та оточуючих Повинні проявляти всі члени бригади. Великого значення надається питанням деонтології у взаєминах між окремими співробітниками.

При виїзді до хворого треба пам’ятати, що бригаду швидкої допомоги чекають з нетерпінням, і поведінка лікаря, його тактовність відіграють важливу роль у заспокоєнні хворобо (потерпілого) та родичів.

Нерозбірлива, кваплива мова, невдоволеність у голосі можуть спричинити неприємні емоції у хворого, призвести до неправильного розуміння слів лікаря й негативно позначитись на стан} хворого.  

Велике психологічне значення має зовнішній вигляд співробітників бригади, Вкрай негативно впливає на хворого та оточуючих неохайність В одязі членів бригади.

Поведінка співробітників бригади швидкої допомоги залежить від обстановки, в якій подається допомога. Увійшовши в квартиру, лікар повинен відрекомендуватись, помити руки, познайомитися з хворим і надалі звертатися до нього на ім’я та по батькові.

Інші члени бригади запитань не ставлять, а займаються підготовкою до виконання призначень лікаря. Чіткі, короткі запитання і відповіді, упевнені дії лікаря та його помічників розряджають будь-яку напружену обстановку, приносять заспокоєння і дають змогу правильно оцінити тяжкість стану хворого, подати допомогу і вирішити питання про госпіталізацію.

Грубе слово лікаря або члена бригади, безнадійний Жест Іноді спричиняють непоправні наслідки. Слід пам’ятати, що необережно сказане слово може різко погіршити стан хворого і навіть призвести до ятрогенного захворювання.

Лікар має враховувати, в яку родину ї в оточення яких людей він потрапив, наскільки в них висока загальна культура. Вираз обличчя лікаря, його висловлювання повинні вселяти надію хворому та йога рідним. Однак під час розмови з родичами не можна давати ніякий гарантій щодо дальшого перебігу захворювання.

Не слід також розповідати хворому професійних подробиць, оскільки деякі з них можуть бути неправильно витлумачені.

 Треба дбайливо ставитись до одягу хворого, обстановки квартири, не залишати на столі і стільцях упаковок, клаптів бинта і т. д.

В разі госпіталізації треба назвати родичам адресу лікарні, підказати їм і хворому, що треба взяти з собою.

Особливі проблеми постають під час роботи бригади в громадському місці, на вулиці. Тут важливо швидко вміло укласти хворого на носилки, внести до салону автомобіля і вивезти з місця пригоди. Не, слід вступати в суперечку з оточуючими і відповідати на зауваження. Потім, в разі потреби можна, зупинитись і продовжувати надавати допомогу в необхідному обсязі.

Виконання правил деонтології і медичної етики допомагає уникати конфліктних ситуацій, а це є важливим позитивним фактором у важкій повсякденній роботі лікаря швидкої допомоги.