На посаду лікаря виїзної бригади станції (відділення) швидкої медичної допомоги призначають спеціаліста, який має підготовку з діагностики та лікування при невідкладних станах і володіє сучасними методами реанімації.
У своїй роботі лікар виїзної бригади керується «Положенням про станції (відділення) швидкої медичної допомоги» і «Положенням про лікаря виїзної бригади станції (відділення) швидкої медичної допомоги», а також Наказами, розпорядженнями, інструкціями вищестоящих органів охорони здоров'я та адміністрації.
Лікар виїзної бригади зобов'язаний подавати медичну допомогу хворим і потерпілим на місці події і під час транспортування на рівні сучасних досягнень медичної науки і практики,і вирішувати питання лікування і госпіталізації хворих.
При виконанні своїх функціональних обов’язків лікар виїзної бригади безпосередньо підпорядкований старшому черговому лікареві, старшому диспетчеру, диспетчеру напряму оперативного відділу і диспетчеру підстанції; на підстанції працює під керівництвом завідуючого і старшого лікаря підстанції. В разі потреби він може бути переміщений, як тимчасово, так і постійно, у будь-яку іншу бригаду, або підстанцію.
У підпорядкуванні лікаря виїзної бригади є медичний персонал бригади і водій санітарного автомобіля в рамках суміщення ним посади санітара й оперативної: взаємодії при виконання викликів.
Лікар працює за затвердженим графіком без права на сну. Під час чергування він повинен додержуватися встановленої форми одягу, мати при собі посвідчення особи.
До початку зміни лікар повинен розписатися про прихід на роботу в журналі обліку робочого часу, уточнити номер і персональний склад бригади, номер санітарного автомобіля, одержати під розписку спецодяг, апаратуру, наркотичні засоби (протягом усього чергуванню лікар зберігає їх при собі), звернути увагу на зовнішній вигляд своїх співробітників.
Перед виїздом на лінію лікар повинен ознайомити, з новими наказами, розпорядженнями, розкладом роботи лікувальних закладів. Після цього треба доповісти старшому диспетчеру про готовність бригади до і зайняти місце першого на черзі.
Лікар повинен особисто прийняти виклик, повторити його вголос і негайно виїхати у повному складі чергової бригади. Лікар несе особисту відповідальність за своєчасність виїзду. При відсутності будь-кого з членів бригади, у тому числі й водія, або при виявленні несправності автомобіля та інших причин, що перешкоджають, своєчасному виїздові,— негайно повідомити про це диспетчера.
Під час роботи на лінії лікар, а коли його немає, водій підтримує двосторонній зв’язок з радіоцентром. На першу вимогу останнього він повідомляє точне, місцезнаходження бригади, а при неможливості швидко відшукати адресу виклику або при фальшивому виклику — своєчасно доповідає про це диспетчеру. Без дозволу диспетчера виїзд на наступний виклик або повернення на підстанцію забороняється. :
Якщо проїхати до місця виклику на санітарному автотранспорті не вдається, лікар з бригадою повинен йти пішки або використати інший вид транспорту (віз, вантажну автомашину, катер і т. п.).
В разі аварії або виникнення несправності автомобіля по дорозі на виклик чи при транспортуванні хворого (потерпілого) лікар (інший член бригади) повідомляє про це диспетчера для передачі виклику іншій бригаді. Хворого чи потерпілого передають прибулій бригаді з додержанням наступності в поданні медичної допомоги. Коли немає можливості ліквідувати несправність автомобіля своїми засобами, треба повідомити про це старшого лікаря. Для наступного оформленню, дорожнього листка водія треба зафіксувати тривалість, ремонту автомобіля.
Бригади, що перебувають на лінії, зобов’язані зупинитися на першу вимогу працівників міліції або інших осіб для подання допомоги хворому чи потерпілому незалежно від його місцезнаходження (на вулиці, в громадському місці, в квартирі), повідомити про це старшого диспетчера і зазначити в карті виклику тривалість зупинки і прізвище або номер диспетчера. Якщо бригада швидкої допомоги побачила на вулиці хворого чи потерпілого, що потребує медичної допомоги, вона повинна зупинитися і подати необхідну допомогу. Про причину зупинки також треба повідомити диспетчера. Потім залежно від стану здоров’я хворого чи потерпілого вирішують питання про можливість спільного транспортування або через старшого лікаря викликають іншу бригаду.
При поданні допомоги треба діяти швидко і рішуче, проявляючи увагу не тільки до хворого чи потерпілого, а й до осіб, які його оточують. В усіх випадках, незалежно від обстановки, огляд хворого чи потерпілого має бути старанним, а медична допомога подаватись у якомога повнішому обсязі як на місці, так і в дорозі.
На першу вимогу хворого чи потерпілого, родичів або осіб, які його оточують, лікар повинен назвати номер виклику, своє прізвище (рекомендується на спецодязі мати планку із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові лікаря).
Щодо хворого чи потерпілого, родичів та осіб, які його оточують, треба неухильно додержувати правил медичної деонтології. Про всі конфлікти на викликах треба негайно інформувати завідуючого підстанцією і старшого лікаря оперативного відділу.
При поданні допомоги особам, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, треба бути дуже уважним і пам’ятати, що будь-яке сп’яніння маскує основне захворювання або ушкодження й утруднює встановлення діагнозу. Щоб уникнути серйозних діагностичних помилок, треба старанно обстежувати хворого і при найменших сумнівах доставляти у відповідний стаціонар для додаткового обстеження і встановлення діагнозу .
Хворих або потерпілих, які непритомні, перед транспортуванням треба оглянути з метою виявлення документів, грошей, коштовностей. До огляду мають бути залучені співробітники міліції, представники адміністрації, громадськості або інші особи. У карті виклику або в супровідному листку обов’язково зазначають паспортні дані свідків.
При масових катастрофах та аваріях для подання медичної допомоги потерпілим лікар бригади має право залучати до роботи медичних працівників, які виявились на місці події. Якщо приводом до виклику є кримінальний випадок, лікар має налагодити взаємодію із співробітниками міліції і підтримувати постійний зв’язок із старшим лікарем оперативного відділу. При виявленні спроби самогубства лікар повинен керуватися спеціальною інструкцією. Осіб, які робили спробу вчинити самогубство, незалежно від стану їх здоров’я та згоди родичів, госпіталізують у спеціалізовані відділення (хірургічне, реанімаційне, психіатричне), звернувшись у разі відмови за допомогою до співробітників міліції. Про всі кримінальні випадки треба повідомляти по телефону 02, а в карті виклику зазначати час і прізвище того, хто прийняв інформацію. Вивозити трупи загиблих з місця події можна тільки за погодженням з міліцією і старшим лікарем оперативного відділу. Про смерть хворого чи потерпілого до приїзду лікаря або в його присутності також повідомляють старшого лікаря оперативного відділу.
При виявленні у хворого чи потерпілого (померлого) захворювання, підозрілого на особливо небезпечну інфекцію, треба подати необхідну допомогу й інформувати старшого лікаря про клініко-епідеміологічні і паспортні дані хворого. Усій бригаді здійснити екстрені заходи особистої профілактики. Надалі діяти відповідно до одержаних вказівок.
Питання про госпіталізацію хворого чи потерпілого вирішують залежно від стану його здоров’я і відповідно до інструкцій про порядок госпіталізації при різних видах захворювань.
Категорично забороняється залишати на вулиці, в громадському місці, гуртожитку, на дачі хворих і потерпілих, якщо можна очікувати погіршання стану їх здоров’я.
Коли хворий чи потерпілий або його родичі відмовляються від госпіталізації, лікар повинен вжити заходів для переконання їх у необхідності стаціонарної допомоги, а в разі категоричної відмови обов’язково повідомити про це старшого лікаря оперативного відділу.
Якщо показань до госпіталізації немає, після подання необхідної допомоги слід дати пораду про дальше
лікування і залишите запис про застосоване лікування, показники артеріального тиску, пульсу і температури тіла до і після введення лікарських засобів. В разі потреби дальшого нагляду передати інформацію в поліклініку за місцем проживання хворого чи потерпілого або диспетчеру.
Питання про місце госпіталізації лікар повинен погодити з відділом госпіталізації, повідомивши попередній діагноз і відомості про стан хворого чи потерпілого. Госпіталізувати можна тільки відповідно до одержаного призначення.
Категорично забороняється госпіталізувати хворого без верхнього одягу та взуття.
Залежно від стану здоров’я хворого чи потерпілого треба правильно визначити вид транспорту і спосіб транспортування. Лікар бере особисту участь у перенесенні хворого чи потерпілого на носилках. Для цього залучають також водія, який виконує обов’язки санітара (перенесення хворого чи потерпілого на носилках розцінюється як вид медичної допомоги). По дорозі до лікувального закладу лікар повинен перебувати в салоні автомобіля поряд з хворим чи потерпілим і в разі потреби подавати медичну допомогу.
Лікар виїзної бригади швидкої медичної допомоги має право, виходячи з оцінки стану хворого чи потерпілого та наявності вільних місць в автомобілі, вирішувати питання про супроводження хворого чи потерпілого одним із родичів або знайомих. Якщо хворий чи потерпілий потребує швидшої доставки в лікувальний заклад, лікар дає відповідне розпорядження водієві.
При різкому погіршенні стану хворого чи потерпілого госпіталізацію здійснюють (за життєвими показаннями) у найближчу лікарню з урахуванням профілю захворювання (ушкодження) і можливості подання там необхідної допомоги. Про зміну маршруту повідомляють у диспетчерську з метою передачі інформації в лікувальний заклад для підготовки до приймання тяжкохворого.
Лікар не має права видавати будь-які довідки хворим, родичам і посадовим особам. Тільки на вимогу працівників міліції він видає письмовий медичний висновок про відсутність підстав для госпіталізації досвідчених громадян і можливість їх утримання в приміщеннях органів внутрішніх справ.
У стаціонарі питання про госпіталізацію має бути вирішене протягом 10 хв. При більш тривалому перебуванні у приймальному відділенні лікар повідомляє про це старшого лікаря.
На кожного госпіталізованого хворого чи потерпілого лікар заповнює супровідний листок. Усі записи в ньому мають бути чіткими, підпис лікаря — розбірливим. Якщо у хворого чи потерпілого, який непритомний або в стані алкогольного сп’яніння, є документи, особисті речі, гроші, коштовності, про це роблять запис у супровідному листку, а документи й усі особисті речі здають відповідальній особі приймального відділення. У супровідному листку і карті виклику зазначають прізвище того, хто прийняв документи і речі. Працівник приймального відділення, моргу, витверезника повинен розписатися в карті виклику про те, що він прийняв документи й особисті речі.
Бригада не має права повертатися на підстанцію без дозволу диспетчерської служби.
Санітарний автотранспорт має використовуватись тільки за призначенням. Заїзди, зупинки для будь-яких особистих потреб членів бригади категорично забороняються. Про всі випадки самовільного використання санітарного автотранспорту водієм повідомляють старшого лікаря оперативного відділу.
Після повернення На підстанцію лікар здає диспетчерові карти викликів, заповнені повно і розбірливо. Після кожного обслуженого виклику він підписує маршрут руху в дорожньому листку, звіривши запис водія з показанням спідометра.
У вільний від викликів час лікар зобов’язаний подавати медичну допомогу хворим, які звертаються на підстанцію, з наступним оформленням запису в журналі.
При виявленні у когось із членів бригади найменших ознак сп’яніння лікар негайно усуває його від роботи і повідомляє про це завідуючого підстанцією, а при його відсутності — старшого лікаря оперативного відділу і далі діє за його вказівкою.
Лікар бригади повинен безвідмовно виконувати будь-яке службове розпорядження диспетчера і старшого чергового лікаря оперативного відділу. В разі незгоди він може оскаржити це розпорядження тільки після його виконання. На першу вимогу посадових осіб станції (диспетчера, завідуючого, старшого лікаря підстанції, лікаря лінійно-контрольної служби, старшого лікаря оперативного відділу та ін.) лікар бригади подає письмове пояснення про своє службове упущення або порушення посадових обов’язків і правил внутрішнього розпорядку.
До закінчення чергування бригада повинна залишатися на робочому місці, а при надходженні виклику виїхати для подання медичної допомоги в будь-який час, що залишився до закінчення зміни, незалежно від приводу до виклику й укомплектованості бригади.
Закінчивши чергування, лікар повинен виписати рецепти на витрачені лікарські засоби, перев’язувальний матеріал та етиловий спирт. При оформленні рецептів на наркотичні, гостродефіцитні і сильнодіючі засоби він керується відповідними наказами по станції. Лікар повинен також передати спецодяг, апаратуру, наркотичні засоби лікареві нової зміни під розписку в спеціальному журналі або здати на зберігання (коли немає зміни).
За розпорядженням адміністрації або старшого лікаря оперативного відділу лікар (або вся бригада) може бути затриманий і після закінчення зміни для виконання термінових завдань за викликами.
Про невихід на роботу і вихід після хвороби, відпустки, відрядження кожен член бригади повинен заздалегідь повідомити завідуючого підстанцією або старшого чергового лікаря оперативного відділу.
Лікар бригади зобов’язаний відвідувати ранкові та інші конференції, заняття, семінари і наради, що проводяться на підстанції, брати участь у санітарно-освітній роботі серед населення, невпинно вдосконалювати свої професійні знання та ділову кваліфікацію.