Хірургічна операція і наркоз викликають певні зміни в органах і системах хворого, які є відповіддю організму на операційну травму. Ці зміни носять загальний характер і спрямовані на відновлення гомеостазу (сталості внутрішнього середовища). При нормальному («гладкому») перебігу післяопераційного періоду реактивні зміни виражені помірно і спостерігаються протягом 2 – 3 днів після хірургічного втручання.

Після операції на органах черевної порожнини під місцевим знеболенням хворого слід покласти в ліжко так, щоб рана перебувала в спокої. Якщо хірург не дає спеціальних вказівок, найбільш зручним буде положення з піднятим головним кінцем ліжка і злегка зігнутими ногами.

Введення наркотичних і болезаспокійливих засобів має велике значення для посилення глибини дихання.

З метою поліпшення кровообігу і попередження післяопераційних легеневих ускладнень хворий отримує камфорне масло по 2 – 3 мл до 3 – 4 разів на добу (обов'язково в підігрітому вигляді).

Важливим для попередження легеневих ускладнень є захист хворого від охолодження під час транспортування з операційної в палату. Його потрібно вкрити, укутати, так як в операційній температура повітря вище, ніж в коридорах, а при транспортуванні можливий вплив протягів.

У перші 2 – 3 год після наркозу хворому не дають ні пити, ні їсти.

При появі блювоти голову хворого повертають на бік, до рота підставляють лоток або підкладають рушник, з порожнини рота видаляють блювотні маси з тим, щоб не сталася аспірація (попадання блювотних мас у дихальні шляхи), а в подальшому – ателектаз легенів.

Після наркозу хворого укладають в тепле ліжко на спину (голову набік) або на бік (щоб попередити западання язика) на 4 – 5 год без подушки, обкладають грілками. Будити хворого не слід.

Одразу ж після операції на ділянку операційної рани бажано покласти на 4 – 5 год мішок з піском або гумовий міхур з льодом.

Деякі хворі мають підвищену чутливість до новокаїну, у зв'язку з чим у них після операції під місцевим знеболенням можуть виникнути загальні розлади: слабкість, падіння артеріального тиску, тахікардія, блювання, ціаноз.

Кожен хворий отримує від лікаря особливу дозвіл на зміну режиму: у різні терміни дозволяють сідати, вставати.

В основному після не порожнинних операцій середньої тяжкості і при хорошому самопочутті хворий може постояти біля ліжка вже на інший день.

З моменту надходження хворого з операційної в палату починається післяопераційний період, який продовжується до виписки з лікарні. У цей період медична сестра повинна бути особливо уважна, адже від неї нерідко залежить успіх лікування.

У післяопераційний період все повинно бути спрямоване на відновлення фізіологічних функцій пацієнта, на нормальне загоєння операційної рани, на попередження можливих ускладнень.

Будь-яке переміщення хворих проводиться дуже обережно.

Хворого доставляють в операційну на кріслах-колясках або ношах-каталках. Для кожного пацієнта каталка покривається клейонкою, заправляється чистим простирадлом і ковдрою. Укладають хворого на таку каталку, заздалегідь надівши на голову шапочку або косинку, а на ноги – шкарпетки або бахіли.