Пошуки нових форм роботи швидкої медичної допомоги привели до створення у 1970 р. у вигляді експерименту бригад інтенсивної терапії (БІТ).

Така бригада за своїм призначенням є бригадою швидкої допомоги, досить повно оснащеної лікувально- діагностичною апаратурою, інструментами і лікарськими засобами. Медичний персонал бригади, що пройшов спеціальну підготовку, досконало володіє сучасними методами інтенсивної терапії та реанімації при всіх станах, що загрожують життю. Рівень і обсяг медичної допомоги, що подається цими бригадами, наближається до рівня вузькопрофільних спеціалізованих бригад.

Бригади інтенсивної терапії — новий напрям у розвитку екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. У відносно невеликих і навіть у великих містах не завжди доцільно створювати вузькопрофільні бригади типу анестезіолого-реанімаційних, токсикологічних, кардіологічних. Разом з тим потреба в розширенні допомоги при станах, що загрожують життю, змушує шукати способів підвищення її ефективності, особливо в містах, де навантаження на вузькопрофільні бригади явно недостатнє. У таких містах бригади інтенсивної терапії створюються як багатопрофільні реанімаційні бригади, що подають допомогу хворим і хірургічного, і терапевтичного профілю.

У містах з населенням понад 1 млн чоловік створення бригад інтенсивної терапії при існуванні одночасно вузькопрофільних реанімаційних бригад викликане потребою підвищення ефективності роботи лінійних бригад у поданні допомоги тяжкохворим і потерпілим. У цих містах бригади інтенсивної терапії формують як лінійні бригади найближчого майбутнього, тобто вони багато - профільні, здатні подавати екстрену медичну допомогу на більш високому рівні, ніж існуючі лінійні бригади, використовуючи для цього методи вузькопрофільних бригад.

Бригади інтенсивної терапії відрізняються від лінійних спеціальною підготовкою медичного персоналу, а також оснащенням, що наближається до оснащення одночасно анестезіолого-реанімаційних, токсикологічних і кардіологічних бригад швидкої медичної допомоги.

До складу бригади інтенсивної терапії входять лікар і два середніх медичних працівники. На базі Петербурзького науково-дослідного інституту швидкої допомоги ім. Ю. Ю. Джанелідзе є спеціальний курс підготовки лікарів і середніх медичних працівників для бригад інтенсивної терапії. Основний наголос зроблено на навчанні методів реанімації та інтенсивної терапії на догоспітальному етапі. Лікар бригади інтенсивної терапії повинен володіти тими самими методами подання допомоги потерпілим з тяжкими механічними і термічними ушкодженнями, що й лікар анестезіолого-реанімаційної бригади.

До лікувально-діагностичної апаратури, що є на оснащенні бригад інтенсивної терапії, ставляться такі вимоги: портативність, універсальність живлення, надійність і швидка готовність до роботи (на увімкнення і введення апаратів у дію повинно затрачатись не більш як 1 хв). Вся апаратура встановлюється так, щоб персонал мав можливість вільно користуватись нею в салоні автомобіля і поза ним.

У салоні автомобіля бригади інтенсивної терапії є наркозна (АН-8, Трилан) і дихальна (КИ-ЗМ, АДР-2 типу АМБУ, РПА-2) апаратура, відсмоктувачі (портативні ножні, вакуумні на базі апарата ДП-2), лікувально-діагностичні апарати (ПЗКС-02, 9КС-15-3, ДИ-03, електрокардіографи «Салют» і «Мальті»).

Передбачається також оснащення бригад інтенсивної терапії апаратурою в стаціонарному і портативному варіантах. Більш висока вартість такого оснащення компенсується підвищенням ефективності допомоги тяжкохворим.

Беручи до уваги, що бригади інтенсивної терапії подають допомогу при невідкладних станах найрізноманітнішого характеру, вони забезпечені розширеним арсеналом антиаритмічних, психотропних, анальгезуючих і судинних засобів. Наявність токсикологічної укладки з набором антидотів дає змогу подавати допомогу при будь-яких отруєннях.

Впровадження у практику такого ефективного загального анестетика, як кетамін, звільнило лікаря бригади інтенсивної терапії від низки проблем при застосуванні короткочасної анестезії.

В оперативному відношенні БІТ підпорядковані відповідальному диспетчерові і лікареві оперативного відділу станції швидкої медичної допомоги. До роботи в цій бригаді допускаються лікарі, які мають стаж роботи в службі швидкої медичної допомоги не менше трьох років, закінчили цикл первинної підготовки лікарів БІТ і мають спеціалізацію з інтенсивної терапії і реанімації в умовах догоспітального етапу. До складу бригади можуть бути включені досвідчені фельдшери, які не мають спеціалізації з інтенсивної терапії і реанімації. їх допускають до роботи в бригаді інтенсивної терапії як фельдшерів-стажистів.

Медичний персонал бригади інтенсивної терапії повинен досконало володіти технікою виконання пункції магістральних вен (внутрішньої яремної, підключичної, стегнової), венесекції, коніко-, кріко- і трахеостомії, внутрішньосерцевого введення лікарських засобів, найпростіших видів провідникової новокаїнової блокади, інтубації трахеї, штучної вентиляції легень ( ручним і апаратним способами), внутрішньовенного (кетамін) та інгаляційного (закис азоту) наркозу, непрямого масажу серця; уміти записати й розшифрувати ЕКГ, провести електродефібриляцію, електростимуляцію (в тому числі через стравохідну), накласти асептичну пов’язку на рану, здійснити транспортну іммобілізацію.

Лікарі і фельдшери систематично вдосконалюють свою кваліфікацію на робочих місцях у відділеннях інтенсивної терапії і реанімації провідних лікувальних; закладів, що найдоцільніше, оскільки при цьому виробляються практичні навички під керівництвом досвідчених спеціалістів. Цим же досягають забезпечення наступності між службою швидкої медичної допомоги і лікувально-профілактичними закладами госпітального етапу. 

Для вироблення навичок із трахеостомії, венесекції, інтубації трахеї, пункції магістральних вен персонал бригади інтенсивної терапії періодично проходить заняття в морзі.

Така підготовка медичного персоналу бригади інтенсивної терапії протягом 2—4 років дасть змогу замінити бригадами інтенсивної терапії деякі спеціалізовані бригади: анестезіолого-реанімаційні, неврологічні, токсикологічні. Отже, удосконалення екстреної спеціалізованої допомоги на догоспітальному етапі має йти шляхом багатопрофільної спеціалізації лікарів БІТ і поступової ліквідації бригад вузького профілю.