Аборт — переривання маткової вагітності в перші 28 тижнів.

Самовільний аборт. Причини його різні: психофізичний (загальний) і статевий інфантилізм, екстрагенітальна інфекція (грип, інфекційний гепатит, краснуха), пухлини матки і яєчників, вплив шкідливих факторів навколишнього середовища (іонізуюче випромінювання, вібрація, вдихання вихлопних газів, контакт із свинцем та ін.).

Розрізняють ранній аборт, коли вагітність переривається протягом перших 15 тижнів, і пізній — переривання вагітності при строку від 16 до 28 тижнів.

За стадіями розвитку самовільний аборт поділяють на загрозливий, що розпочався, аборт у ходу, неповний І повний.

Загрозливий аборт зумовлений відшаруванням плідного яйця на невеликій ділянці. Симптоми: біль унизу живота, підвищення тонусу тіла матки, вкорочення її шийки при закритому отворі матки.

Невідкладна допомога. Вагітній забезпечують спокій. Із лікарських засобів призначають анальгетики, вікасол, туринал (усередину по 0,005 г 3 рази на день), но-шпу (2 мл 2 % розчину внутрішньом’язово), прогестерон (1 мл 2,5 % розчину внутрішньом’язово), тропацин (0,015 г усередину), магнію сульфат (10 мл 25 % розчину внутрішньом’язово або внутрішньовенно краплинно в 100 мл 5% розчину глюкози). Не можна призначати препарати кальцію, оскільки вони підвищують скоротливість матки.

Госпіталізація в акушерське відділення.

При аборті, що розпочався, до ознак, характерних для загрозливого аборту, приєднуються невеликі кров’янисті виділення з матки, що свідчить про значне відшарування плідного яйця. Намічається відкриття шийки матки.

Невідкладна допомога така сама, як при загрозливому аборті. Своєчасне подання допомоги і проведення відповідної терапії в умовах стаціонари дає змогу на стадіях загрозливого і аборту, що розпочався, запобігти дальшому відшаруванню плідного яйця і зберегти вагітність.

Аборт у ходу, що виник при вагітності строком до 12 тижнів, характеризується переймоподібним болем унизу живота і значною матковою кровотечею. В отворі шийки матки може прощупуватися частина плідного яйця. У пізніші строки (12—28 тижнів) аборт у ходу може відбуватись за типом родів з болючими переймами    відходженням навколоплідних вод. Інтенсивність кровотечі при цьому різна. Зберегти вагітність при аборті в ходу неможливо.

Невідкладна допомога. При наявності вираженого больового синдрому вводять промедол (1 мл 2 % розчину), анальгін (2—4 мл 50 % розчину), атропіну сульфат (1 мл 0,1 % розчину). У разі великої крововтрати провадять інфузійну терапію.

Госпіталізація в акушерський стаціонар. Транспортують на носилках.

Неповний аборт характеризується кровотечею різної інтенсивності, яка нерідко загрожує життю хворої. Шийка матки розкрита (вільно пропускає палець), у її каналі містяться частини плідного яйця.

Невідкладна допомога. Для спинення кровотечі вводять внутрішньом’язово 1 мл (5 ОД) пітуїтрину або 1 мл (5 ОД) окситоцину, 1 мл 0,02 % розчину метилергометрину, 1 мл 1,2 % розчину прегнатолу; внутрішньовенно— 3 мл 12,5% розчину етамзилату, 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду або 10 мл 10 % розчину кальцію глюконату. При великій крововтраті поповнюють об’єм циркулюючої крові плазмозамінниками (розчини кристалоїдів, глюкози, поліглюкін, желатиноль).

Госпіталізація термінова в акушерський стаціонар. Транспортують на носилках.

При повному аборті матка повністю спорожнюється від усіх елементів плідного яйця. Кровотеча припиняється. Матка добре скорочена, шийка майже сформована.

Невідкладна допомога:    госпіталізація в акушерський стаціонар.

Інфікований аборт. При тривалому перебігові самовільного аборту створюються умови для розвитку мікрофлори і аборт набирає характеру інфікованого (підвищення температури тіла, озноб), іноді з розвитком септичного стану.

Для септичного аборту характерні висока температура тіла (понад 38°С), озноб, рясний піт, виражена тахікардія, різка слабкість, іноді петехіальний висип на шкірі, адинамія, жовтяничність шкіри і слизових оболонок.

При сепсисі, спричиненому клебсієлою або стрептококом фекальним (ентерококом), розвивається картина септичного шоку.

При інфікованому аборті треба виключити перфорацію матки, що в багатьох випадках зробити важко, і вона часто залишається нерозпізнаною. Ознаками перфорації матки є болючість її при пальпації, розвиток інфільтратів у клітковині, що оточує матку.

Нерідко інфікований аборт призводить до розвитку перитоніту, ендометриту, параметриту.

Ознаками перитоніту, що виник після аборту, є біль унизу живота, підвищення температури тіла, озноб, тахікардія, кров’янисті виділення з піхви. Часто приєднуються диспепсичні явища у вигляді нудоти, блювання, поносу. 

Поступово розвиваються артеріальна гіпотензія й олігурія.

Кримінальний аборт, особливо пов’язаний з внутрішньоматковим введенням хімічних речовин, зокрема мильних розчинів, нерідко ускладнюється розвитком анаеробної інфекції, спричиненої клостридіями. При цьому через кілька годин після втручання з’являються швидко прогресуюча слабкість і озноб, виникають локальний або генералізований біль у м’язах, гіпертермія, тахікардія, диспепсичні явища (нудота, блювання, гикання). 

Артеріальний тиск знижується, може розвинутись внутрішньосудинний гемоліз. Шкіра і слизові оболонки набирають жовтяничного забарвлення. Розвиваються всі ознаки анемії. Порушується функція печінки і нирок.

При вагінальному обстеженні виявляють своєрідну крепітацію матки і навколоматкової клітковини, а коли інфекція прогресує, може виявлятись крепітація підшкірної клітковини у нижніх відділах живота.

Невідкладна допомога полягає в терміновій госпіталізації у гінекологічне відділення. Транспортують на носилках. У разі септичного шоку екстрену терапію провадять у процесі транспортування.