Перелом ребер. Розрізняють, одиночний (ізольований) перелом і множинний: одно- і двосторонній, вікончастий (подвійний).

Клінічна картина. Перелом навіть одного ребра спричиняє біль у місці перелому, який посилюється при вдиху і тому завжди супроводиться порушенням дихання (зниження глибини, порушення ритму).

При переломі ребер нерідко виявляються крепітація відламків і їх зміщення, а в разі ушкодження легені — підшкірна емфізема. Як правило, ушкоджена половина грудної клітки відстає при диханні. При множинному і особливо вікончастому переломі характерні западання грудної стінки і її парадоксальний рух.

Перелом ребер призводить до розвитку гострої недостатності дихання (задишка, тахікардія, іноді ціаноз шкіри і слизових оболонок). У тяжких випадках може розвинутись плевропульмональний шок. Нерідко в ділянці перелому виявляється припухлість  (гематома). Притуплення перкуторного тону на стороні перелому свідчить про гемоторакс.

Невідкладна допомога. Підшкірно або внутрішньовенно вводять анальгін (2—4 мл 50% розчину) або промедол (1—2 мл 2 %, розчину), антигістамінні препарати (димедрол — 1—2 мл 1 % розчину). При переломі одного-двох ребер у місці перелому вводять новокаїн (5—10 мл 1 % розчину), лідокаїн (до 5 мл 0,5— 1 % розчину) або тримекаїн (5—10 мл 0,5—1 % розчину). Можна здійснити провідникову блокаду міжреберних нервів, а при множинному переломі ребер — паравертебральну блокаду. Для профілактики і терапії плевропульмонального шоку можна застосувати вагосимпатичну блокаду за О. В. Вишневським. Паралельно, за показаннями, здійснюють інші протишокові заходи (інфузійну терапію для поповнення об’єму циркулюючої крові, оксигенотерапію і т. д.). Тому в усіх хворих, що перебувають у дуже тяжкому стані, передусім треба забезпечити внутрішньовенний доступ (особливо в разі внутрішньоплевральної кровотечі). При множинному переломі ребер, який супроводиться парадоксальним диханням, тяжкою недостатністю дихання, хворих переводять на штучну вентиляцію легень.

Госпіталізація. Потерпілі з множинним переломом ребер, які перебувають у тяжкому стані, підлягають, терміновій госпіталізації в стаціонар. Транспортують на носилках у положенні напівсидячи під постійним контролем життєво важливих функцій.

При ізольованому неускладненому переломі показане амбулаторне лікування.

Перелом грудини — здебільшого виникає при здавленні грудної клітки. Звичайно локалізується у місці з’єднання рукоятки і тіла грудини.

Найтиповіші симптоми: біль, інтенсивність якого наростає при зміні положення тіла, припухлість у місці перелому, деформація грудини.

Невідкладна допомога. Введення обезболюючих засобів в місце перелому, прикладання пузиря з льодом на ділянку припухлості.

Госпіталізація у травматологічне відділення стаціонара. Транспортують на носилках.

Cпортивна травматологія - http://pushchavoditsa.com/blog/sportivnaja_travmatologija/1-0-1