Кровотеча – це вивільнення крові з кровоносного русла.
Кровотечі можуть відбуватися:
– внаслідок порушення цілісності судинної стінки (механічна травма; патологічний процес);
– без порушення цілісності судинної стінки (порушення згортання крові; порушення проникності судинної стінки).
Залежно від ознак кровотечі поділяються:
– за анатомічною ознакою;
– по відношенню до зовнішнього середовища;
– за часом виникнення;
– за клінічним перебігом.
Кровотечі за анатомічною ознакою:
– артеріальний (кров яскраво-червона, яскрава, струмінь пульсує, велика крововтрата; можлива зупинка кровотечі шляхом перетискання артеріального русла);
– венозний (кров темного кольору, витікає повільно, без пульсації);
– капілярний (краплі по всій поверхні рани);
– паренхиматозное – із внутрішніх, які не мають порожнин органів. (При цьому обов'язково хірургічне втручання!);
– змішане (при пошкодженні артерій і вен одночасно, при глибоких ранах).
Із загального об'єму циркулюючої в організмі крові 75 % – венозна (система низького тиску); 20 % – артеріальна (система високого тиску) і 5 % – капілярна кров.
За часом виникнення кровотечі бувають:
– первинні – виникають відразу після дії пошкоджуючого фактора;
– вторинні – виникають через деякий час після зупинки первинного кровотечі на цьому ж самому місці (кістковий уламок, підвищення артеріального тиску, інфекція в рані). Вони, в свою чергу, можуть бути ранніми (в перші 5 діб з моменту зупинки первинного кровотечі) і пізніми (понад 5 діб).
По відношенню до зовнішнього середовища кровотечі ділять на:
– зовнішні – кров вилилася за межі організму;
– внутрішні – кров, що скупчилася в порожнинах і тканинах. Внутрішні кровотечі в свою чергу поділяються на внутрішнє відкрите , закрите внутрішнє і внутрішньо тканинне . Внутрішнє відкрите – це кровотеча в порожнини анатомічно пов'язаної із зовнішнім середовищем (носова порожнина, порожнини легені, матки, шлунка, кишечника та сечовивідних шляхів). Внутрішнє закрите – кровотеча замкнутої в організмі порожнини (суглоб, грудна клітина, черевна порожнина, около сердечна сумка, порожнину черепа). Внутрішньо тканинне (інтерстиційний) – кров просочує тканини навколо посудини (петехії, екхімози) або накопичується в м'яких тканинах (гематоми).
За клінічним перебігом кровотечі бувають:
– гострі – раптовий, швидкий розвиток клінічної картини.
Їх наслідком може бути гостра анемія, яка може призвести до геморагічного шоку;
– хронічні – невеликі, часто виникають (носова, гемороїдальні). Наслідком може стати хронічна анемія.
Клінічні прояви кровотеч пов'язані:
– з крововтратою (зменшення об'єму циркулюючої крові): запаморочення, шум у вухах, сонливість, спрага, потемніння в очах, відчуття страху, непритомність, втрата свідомості;
– зі зниженням артеріального тиску: різка блідість шкіри, тахікардія, задишка.